Про права та цінності. Потенційна і кінетична енергія Майдану
17/12/2013 12:39
1. Майдан є явищем, яке складно вписується у класичну ліберальну схему демократичної політичної системи. Ні, він не є виключно українським надбанням, бо ж практично усі революції у східній Європі з 1989 р. мали свої «Майдани». Але, ТАК, Майданна демократія має свою нішу в колективному несвідомому Українця. Тут тобі і козацький фольклор і Січ і Гайдамаччина і Бандерівщина.
2. Майдан - це реальна альтернатива державній системі. Тому легітимні політики відчувають (ще не розуміючи причини) його постійну опозиційність та справедливо розглядають його як джерело нестабільності. У часи кричущої імпотенції держави українець готовий делегувати частину своїх свобод не їй, а Майдану. І тут як у сполучених посудинах: якщо держава є «імпотент» – суверенітет «перетікає» до Майдану. Такий він – українець. Мактуб.
3. Майдан має свою ідеологію, свої цінності, чим вирізняється від популізму більшості партій. Гарна новина: це риси нашого національного характеру. Свобода, честь і обов’язок – його засади. Оскільки цінності такого порядку мають виключно духовний (не матеріальний) характер – Майдан діє як магніт для представників духовенства усіх конфесій.
4. Майдан народжується не страхом – його породжує гнів. Гнів – то плід честі і гордості, а також відсутності інших компенсаторів реалізації потреб (наприклад, економічних). Погана новина: молебни за мир і злагоду – не у топах на Майдані.
5. При цьому він не має і не може мати мати тактичної програми дій або іншого плану дій на найближчий час. Майдан є свободою. Реалізацією природнього (тобто невід’ємного) права на повстання. Це стихійний прояв колективного спротиву насиллю, головною функцією якого є… насилля. Демонстрація сили, заряд потенційної енергії якої зашкалює. Проте заряд вкрай нестабільний.
6. Він , як і усе, що породжене колективною свідомістю, традиційно консервативний, чим відрізняється від інтилігентного ліберального романтизму. Чоловіки мають воювати, жінки забезпечувати тил та розваги. Усі інші співчувають та є постачальниками матеріальних благ.
7. У точках біфуркації Майдан є суб’єктом, а не об’єктом політики. І це явище повинно бути структуроване. Як? Почну з Конституції, як Основного закону українців. Як вам така цитата із Декларації прав людини і громадянина 1793 р., про яку постійно забувають українські конституціоналісти: «Коли уряд порушує права народу, повстання для народу і для кожної його частини є найсвятішим правом і невідкладним обов’язком». Одна норма, якою сказано так багато.
8. Окремо право на зброю. Включіть фантазію… Як вам обриси нового Майдану??
9. Далі питання фізики переходу потенційної енергії у кінетичну (енергію дії): Організація горизонтальних комунікацій в умовах поширення інструментарію соцмереж… Визначення кількісного параметру легітимності Майдану (технічні характеристики терміну «дохуя народу» див тут www.youtube.com/watch?v=F4vRYOAdG-E )